| Визнання виручки |
Виручка – це дохід, що виникає у ході звичайної діяльності Товариства. Виручка визнається в сумі винагороди, право на яку Товариство очікує отримати в обмін на передачу контролю над обіцяними товарами чи послугами покупцю, без урахування сум, одержаних від імені третіх сторін. Товариство визнає доходи, якщо їх суму можна визначити з достатнім рівнем точності, існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод.
Виручка від продажу товарів та надання послуг визнається з використанням наступних п’яти кроків:
(1) Ідентифікація договору;
(2) Ідентифікація контрактного зобов’язання;
(3) Визначення ціни угоди;
(4) Розподіл ціни угоди;
(5) Визнання виручки.
Сума виручки, витрат чи обсягу виконаних робіт до повного виконання договору переглядається у разі зміни обставин. Збільшення або зменшення розрахункових сум виручки чи витрат, які виникають у зв’язку з цим, відображаються у складі прибутку чи збитку в тому періоді, в якому керівництву стало відомо про обставини, які призвели до їх перегляду.
Продажі товарів та готової продукції
Виручка визнається за вирахуванням знижок, повернень та податків на додану вартість, експортного мита, акцизного податку та інших аналогічних обов’язкових платежів. Ціна операції визначається як ціна договору, за вирахуванням змінної величини компенсації у вигляді торгових знижок.
Продажі визнаються на момент переходу контролю над товаром, готовою продукцією, тобто коли товари, готова продукція поставлені покупцю, покупець має повну свободу дій щодо товарів, готової продукції і коли відсутнє невиконане зобов’язання, яке може вплинути на приймання покупцем товарів. Поставка вважається виконаною, коли товари, готова продукція були доставлені у визначене місце, ризики втрати перейшли до покупця, і покупець прийняв товари відповідно до договору, строк дій положень про приймання закінчився або у Товариства наявні об’єктивні докази того, що всі критерії приймання були виконані.
Вважається, що елемент фінансування відсутній, оскільки продажі здійснюються із наданням відстрочки платежу строком на 7 – 21 днів, що відповідає ринковій практиці або на умовах попередньої оплати. Дебіторська заборгованість визнається, коли товари поставлені, оскільки на цей момент винагорода є безумовною, тому що настання строку платежу зумовлене тільки плином часу
Якщо Товариство надає будь-які додаткові послуги покупцю після переходу до нього контроля над товарами, виручка від таких послуг вважається окремим зобов’язанням до виконання і визнається протягом періоду надання таких послуг.
Продажі послуг
Товариство надає послуги за договорами з фіксованою винагородою. Якщо Товариство передає контроль над послугою протягом періоду і, відповідно, виконує зобов’язання до виконання протягом періоду, виручка від надання послуг визнається у тому звітному періоді, в якому послуги були надані. За договорами з фіксованою винагородою виручка визнається на основі обсягу послуг, фактично наданих до кінця звітного періоду, пропорційно загальному обсягу послуг, що надаються, оскільки покупець одночасно отримує і споживає вигоди. Якщо Товариство не передає контроль над послугою протягом періоду, виручка визнається у момент часу, в який Товариство виконує зобов’язання до виконання. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Процентні доходи |
Процентні доходи по всіх боргових інструментах обліковуються за методом нарахування із використанням методу ефективної процентної ставки. Розрахунок за таким методом включає в процентні доходи всі комісійні та виплати, отримані сторонами договору, що є невід'ємною частиною ефективної процентної ставки, та всі інші премії або дисконти.
Процентний дохід розраховується із застосуванням ефективної процентної ставки до валової балансової вартості фінансових активів, крім: (i) фінансових активів, які стали кредитно-знеціненими (Етап 3) і для яких процентний дохід розраховується із застосуванням ефективної процентної ставки до їх амортизованої вартості (за вирахуванням резерву під очікувані кредитні збитки); і (ii) створених або придбаних кредитно-знецінених фінансових активів, для яких первісна ефективна процентна ставка, скоригована на кредитний ризик, застосовується до амортизованої вартості. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Елементи операційних витрат |
| У розділі III звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не наводиться. |
| |
|
|
|
|
|
|
Операційна оренда
У випадках, коли Товариство виступає орендодавцем за договором оренди, за якою всі ризики та вигоди, притаманні володінню активом, практично не передаються орендарю (тобто у випадку операційної оренди), орендні платежі за договорами операційної оренди відображаються у складі інших операційних доходів лінійним методом. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Податок на прибуток |
Податок на прибуток розраховується відповідно до законодавства України. Податок на прибуток розраховується на підставі результатів за рік, скоригованих на статті, які не підлягають оподаткуванню. Податок на прибуток розраховується за ставками, які є чинним або фактично набули чинності станом на звітну дату.
Керівництво переоцінює невизначені податкові позиції Товариства станом на кінець кожного звітного періоду. Зобов’язання, що відображаються щодо податку на прибуток, визначаються керівництвом як позиції із невисокою ймовірністю того, що їх вдасться відстояти у випадку виникнення претензій з боку податкових органів. Така оцінка виконується виходячи з тлумачення Товариством податкового законодавства, яке є чинним або фактично набуло чинності на кінець звітного періоду, та будь-якого відомого рішення судових або інших органів з подібних питань. Зобов’язання зі штрафів, процентів та податків, крім тих, що пов’язані з оподаткуванням прибутку, визнаються на підставі розрахованих керівництвом витрат, необхідних для врегулювання зобов’язань станом на кінець звітного періоду. Коригування на невизначені позиції з податку на прибуток, крім пені та штрафів, обліковуються у складі витрат з податку на прибуток. Коригування на невизначені позиції з податку на прибуток у частині пені та штрафів обліковуються у складі фінансових витрат та інших прибутків/(збитків), чиста сума, відповідно. |
Відстрочені податки обліковуються за методом балансових зобов'язань стосовно перенесених податкових збитків та тимчасових різниць, які виникають у зв'язку з відмінністю між балансовою вартістю активів та зобов'язань у фінансовій звітності та відповідною податковою базою, застосованою при розрахунку оподатковуваного прибутку. Відстрочені податкові зобов’язання переважно визнають для всіх оподатковуваних тимчасових різниць, а відстрочені податкові активи визнають, якщо існує ймовірність наявності оподатковуваного прибутку, стосовно якого можуть бути використані тимчасові різниці.
Відстрочений податок розраховується із використанням ставок оподаткування, які були введені в дію або практично були введені в дію станом на кінець звітного періоду і які, як очікується, застосовуватимуться у періоді, коли будуть сторновані тимчасові різниці або зараховані перенесені податкові збитки.
Відстрочені податки відображається у складі прибутку чи збитку за рік, якщо тільки вони не стосуються статей, які кредитовані або віднесені безпосередньо на інший сукупний дохід. У цьому випадку відстрочений податок також відображається в іншому сукупному доході. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Основні засоби |
Основні засоби обліковуються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від знецінення. Первісна вартiсть об’єктiв основних засобiв включає: (а) цiну придбання, включно з імпортними митами i податками, якi не вiдшкодовуються, за вирахуванням торгових та цiнових знижок; (б) будь-якi витрати, якi безпосередньо пов’язанi iз доведенням об’єкта до мiсця розташування та приведення його у стан, необхiдний для експлуатацiї відповідно до намірів керівництва Товариства; (в) початкової оцінки витрат на демонтаж та вивезення основного засобу та відновлення території, на якій він розташований, зобов'язання щодо яких виникають в організації при придбання об'єкту або внаслідок його використання протягом певного періоду у будь-яких цілях, крім виробництва товарно-матеріальних запасів протягом цього періоду. Вартість активів, побудованих самим Товариством, включає витрати на матеріали, прямі витрати на оплату праці та відповідну частину виробничих накладних витрат.
Капіталізовані витрати включають основні витрати на вдосконалення та заміну, які подовжують строк експлуатації активів або збільшують прибуток, який вони приносять. Витрати на ремонт та обслуговування, які не відповідають зазначеним вище критеріям капіталізації, відносяться на прибуток чи збиток того періоду, в якому вони понесені.
Станом на кінець кожного звітного періоду керівництво оцінює наявність ознак знецінення основних засобів. Якщо такі ознаки існують, керівництво оцінює вартість відшкодування активу як його справедливу вартість за вирахуванням витрат на вибуття або вартість використання активу, залежно від того, яка з них більша. Балансова вартість зменшується до вартості відшкодування, а збиток від знецінення визнається у складі прибутку чи збитку за рік. Збиток від знецінення активу, визнаний у попередніх роках, сторнується відповідним чином, якщо в оцінках, використаних для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за вирахуванням витрат на вибуття, відбулися зміни.
Прибутки та збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння надходжень від вибуття та балансової вартості активів, що вибули, і визнаються у складі прибутку чи збитку за рік.
Незавершене будiвництво включає витрати, безпосередньо пов’язанi iз будiвництвом основних засобiв, з урахуванням вiдповiдно розподiлених прямих змiнних накладних витрат, понесених пiд час будiвництва. Незавершене будівництво не амортизується. Амортизацiя незавершеного будiвництва, на основi методу, який застосовується до iнших об’єктiв основних засобiв, починається з моменту готовностi цих активiв до експлуатацiї, тобто коли вони перебувають у тому мiсцi та станi, якi необхiднi для їх використання за призначенням, визначеним керiвництвом.
Амортизація. Амортизація об’єктів основних засобів нараховується лінійним методом з метою рівномірного розподілу їх первісної вартості до ліквідаційної вартості протягом оціночного строку їх експлуатації.
Сума, яка пiдлягає амортизацiї - це первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв, за вирахуванням його лiквiдацiйної вартостi. Ліквідаційна вартість активу – це оціночна сума, яку Товариство отримало б у теперішній момент від продажу цього активу, за мінусом оціночних витрат на продаж, якби стан та строк експлуатації цього активу відповідав строку експлуатації та стану, які цей актив матиме наприкінці строку його експлуатації.
Лiквiдацiйна вартiсть, строки експлуатації та метод нарахування амортизацiї переглядаються на кiнець кожного фiнансового року. Вплив будь-яких таких змiн порiвняно з попереднiми періодами облiковується як змiна облiкової оцiнки.
Строки корисного використання груп основних засобів представлені в таблиці:
Групи основних засобів - Строк корисного використання
• Земельні ділянки - Не амортизується
• Будівлі - 15-40 років
• Машини та інші - 4-15 років |
| |
|
|
|
|
|
|
| Визнання інвестиційної нерухомості |
До інвестиційної нерухомості Товариство відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або продажу в звичайному ході діяльності.
Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю, собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.
Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Товариства або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об’єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.
Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов’язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію.
Інвестиційна нерухомість згодом оцінюється за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та будьяких накопичених збитків від зменшення корисності.
Амортизація інвестиційної нерухомості нараховується у звіті про прибутки та збитки прямолінійно за прогнозним строком корисного використання окремих активів. Прогнозний строк корисного використання будівель складається у діапазоні 18-20 років. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Активи у формі права користування та зобов’язання з оренди |
Товариство має низку договорів оренди, в яких виступає орендарем. Товариство орендує офісні приміщення, складські приміщення та транспортні засоби. Договори оренди, як правило, укладаються на фіксований строк від 1 до 5 років, але передбачають можливість пролонгації. Для договорів, які містять оренду, відповідно до критеріїв МСФЗ 16 «Оренда», Товариство визнає актив з права користування та орендне зобов’язання, при цьому застосовуючи винятки (звільнення від визнання), що стосуються малоцінних активів та короткострокової оренди (що має термін менше 12 місяців). Орендні платежі, пов’язані з такими винятками, визнаються як витрати періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди.
Активи у формі права використання визнається на балансі станом на дату, коли орендований актив готовий до використання і оцінюються за первісною вартістю, яка складається з таких елементів: сума початкової оцінки орендного зобов'язання; орендні платежі, здійснені на дату початку оренди або до цієї дати за вирахуванням будь-яких матеріальних стимулів (знижок), отриманих від орендодавця; будь-які початкові прямі витрати; витрати на відновлення об'єкту оренди до стану, який вимагається умовами договорів оренди.
Термін оренди являє собою невідмовний період оренди та визначається Товариством з урахуванням таких періодів:
- термін дії договору оренди;
- періоди, які охоплюються можливістю продовження оренди у випадку, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він реалізує таку можливість;
- періоди, які охоплюється можливістю припинити дію оренди, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він не реалізує таку можливість.
При визначенні строку оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічний стимул використати можливість пролонгації або не використати можливість розірвання договору. Можливість пролонгації (або період після дати, на яку передбачено можливість розірвання договору) враховуються при визначенні строку оренди лише тоді, коли існує розумна впевненість у тому, що договір оренди буде пролонгований (або не буде розірваний). Ця оцінка переглядається у разі значної події або значної зміни обставин, які впливають на цю оцінку.
Для оптимізації витрат на оренду протягом строку договору Товариство у деяких випадках надає гарантію залишкової вартості обладнання, що орендується. Товариство спочатку розраховує та визнає очікувані суми до сплати за гарантіями залишкової вартості у складі орендного зобов'язання. Ці суми переглядаються та, за необхідності, коригуються станом на кінець кожного звітного періоду. Станом на кінець звітних періодів, що розкриті в фінансовій звітності, суми гарантій залишкової вартості були несуттєвими.
Актив у формі права користування амортизується прямолінійним методом протягом строку корисного використання активу або строку оренди, залежно від того, який з них є меншим. У подальшому він оцінюється за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення з коригуваннями на переоцінку орендного зобов’язання.
Одночасно з активами з права користування Товариство визнає зобов'язання з оренди за теперішньою вартістю майбутніх орендних платежів, продисконтованих за припустимою ставкою відсотка в оренді. Оскільки таку ставку зазвичай неможливо легко визначити, Товариство застосовує ставку залучення додаткових позикових коштів.
Орендні зобов'язання включають чисту приведену вартість наступних орендних платежів: фіксовані платежі (включаючи платежі, які є по суті фіксованими) за вирахуванням будь-яких матеріальних стимулів до отримання від орендодавця; змінні орендні платежі, що розраховуються за коефіцієнтом або процентом; очікувані суми до сплати орендарем за гарантією залишкової вартості; ціна виконання опціону на придбання у разі, якщо в орендаря є розумна впевненість у виконанні цього опціону, а також виплати штрафних санкцій за розірвання договору оренди, якщо строк оренди відображає виконання опціону орендарем. |
Після дати початку оренди Товариство оцінює орендне зобов’язання: 1) збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов’язанням; 2) зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі; 3) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди згідно вимог МСФЗ 16.
До витрат періоду потрапляють витрати на амортизацію активу з права користування (включаються до витрат операційної діяльності) та фінансові витрати на залишок зобов’язання з оренди. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Нематеріальні активи |
Нематеріальні активи Товариства мають кінцевий термін використання та включають переважно капіталізоване програмне забезпечення.
Комп'ютерне програмне забезпечення. Придбані ліцензії на комп'ютерне програмне забезпечення капіталізуються на основі витрат, понесених на придбання та введення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення. Ці витрати амортизуються на прямолінійний основi протягом їх розрахункового строку корисного використання.
Витрати, пов'язані з розробкою або обслуговуванням комп'ютерних програм, визнаються у складі витрат того періоду, в якому вони були понесені.
У разі знецінення нематеріальних активів, їхня балансова вартість зменшується до вартості використання чи справедливої вартості за мінусом витрат на вибуття, залежно від того, яка з них більша.
Cтрок корисного використання нематеріальних активів становить:
- для ліцензії на SAP (включаючи капіталізовані витрати на доопрацювання), інших ліцензій та програмних продуктів та їх використання - 3-7 років |
| |
|
|
|
|
|
|
| Знецінення нефінансових активів |
| Активи, які амортизуються, аналізуються на предмет знецінення у випадку будь-яких подій або змін обставин, які свідчать про те, що відшкодування балансової вартості активу може стати неможливим. Збиток від знецінення визнається у сумі, на яку балансова вартість активу перевищує вартість його відшкодування. Вартість відшкодування активу – це його справедлива вартість за вирахуванням витрат на вибуття або вартість використання активу, залежно від того, яка з них більша. Для оцінки знецінення активи аналізуються на найнижчому рівні, на якому існують надходження грошових коштів, незалежні від надходжень грошових коштів від інших активів (на рівні одиниць, які генерують грошові кошти). Попереднє знецінення нефінансових активів аналізується з точки зору можливого сторнування станом на кожну звітну дату. |
| |
|
|
|
|
|
|
Фінансові інструменти – основні терміни оцінки
Справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов’язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим підтвердженням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок – це такий ринок, на якому операції щодо активів і зобов’язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі.
Амортизована вартість – це вартість при початковому визнанні фінансового інструмента мінус погашення основного боргу плюс нараховані проценти, а для фінансових активів – мінус резерв під очікувані кредитні збитки. Нараховані проценти включають амортизацію відстрочених витрат за угодою при початковому визнанні та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної процентної ставки. Нараховані процентні доходи та нараховані процентні витрати, в тому числі нарахований купонний дохід та амортизований дисконт або премія (у тому числі комісії, які переносяться на наступні періоди при первісному визнанні, якщо такі є), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей звіту про фінансовий стан.
Метод ефективної процентної ставки – це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) від балансової вартості інструмента. Ефективна процентна ставка – це процентна ставка, за якою розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (без урахування майбутніх кредитних збитків) точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну до валової балансової вартості фінансового інструменту. Премії або дисконти (якщо такі є) амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід’ємною частиною ефективної процентної ставки. Для активів, які є придбаними чи створеними кредитно-знеціненими (POCI) фінансовими активами при первісному визнанні, ефективна процентна ставка коригується на кредитний ризик, тобто розраховується на основі очікуваних грошових потоків при первісному визнанні, а не на основі договірних грошових потоків.
Фінансові інструменти - початкове визнання
Фінансові інструменти за справедливою вартістю через прибуток та збиток спочатку визнаються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку обліковуються за справедливою вартістю, скоригованою на витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які в якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків. Після первісного визнання щодо фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, та інвестицій у боргові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, визнається резерв під очікувані кредитні збитки, що призводить до визнання бухгалтерського збитку одразу після первісного визнання активу.
Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди "звичайної" купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Товариство зобов’язується здійснити поставку фінансового активу. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб’єкт господарювання стає стороною договору про придбання фінансового інструменту.
Основними фінансовими інструментами Товариства є дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками, гроші та їх еквіваленти, поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків, інші фінансові активи та зобов’язання, що обліковуються за амортизованою вартістю. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Фінансові активи - класифікація та подальша оцінка |
Товариство класифікує фінансові активи за такими категоріями оцінки: за справедливою вартістю через прибуток та збиток, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід та за амортизованою вартістю. Класифікація та подальша оцінка боргових фінансових активів залежить від (i) бізнес-моделі Товариства для управління відповідним портфелем активів та (ii) характеристик грошових потоків за активом.
Бізнес-модель відображає спосіб, у який Товариство управляє активами з метою отримання грошових потоків: чи є метою Товариства: (i) виключно отримання передбачених договором грошових потоків від активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків»), або (ii) отримання передбачених договором грошових потоків і грошових потоків, які виникають у результаті продажу активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу»), або якщо не застосовується ні пункт (i), ні пункт (ii), фінансові активи відносяться у категорію «інших» бізнес-моделей та оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток.
Якщо бізнес-модель передбачає утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків або для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу, Товариство оцінює, чи являють собою грошові потоки виключно виплати основної суми боргу та процентів («тест на виплати основної суми боргу та процентів» або «SPPI-тест»). Фінансові активи із вбудованими похідними інструментами розглядаються у сукупності, щоб визначити, чи є грошові потоки по них виплатами виключно основної суми боргу та процентів. У ході такої оцінки Товариство аналізує, чи відповідають передбачені договором грошові потоки умовам базового кредитного договору, тобто проценти включають тільки відшкодування щодо кредитного ризику, вартості грошей у часі, інших ризиків базового кредитного договору та маржу прибутку.
Якщо умови договору передбачають схильність до ризику чи волатильності, які не відповідають умовам базового кредитного договору, відповідний фінансовий актив класифікується та оцінюється за справедливою вартістю через прибуток чи збиток. SPPI-тест виконується при первісному визнанні активу, а подальша переоцінка не проводиться.
Амортизована вартість розраховується із використанням методу ефективної відсоткової ставки і, для фінансових активів, вона визначається за вирахуванням будь-яких збитків від зменшення корисності. Премії і дисконти, включно з первісними витратами на здійснення операції, включаються до балансової вартості відповідного інструмента і амортизуються на основі ефективної відсоткової ставки для цього інструмента.
Товариство використовує практичний прийом, згідно з яким передбачається, що амортизована вартість фінансових активів із термінами погашення до одного року, за вирахуванням будь-яких очікуваних кредитних збитків, є їхньою номінальною вартістю.
Фінансові активи – модифікація умов
Товариство іноді переглядає або іншим чином модифікує договірні умови фінансових активів. Товариство оцінює, чи є модифікація передбачених договором грошових потоків суттєвою, та визнає різниці. Якщо модифіковані умови суттєво відрізняються, так що права на грошові потоки від первісного активу спливають, Товариство припиняє визнання первісного фінансового активу і визнає новий актив за справедливою вартістю. Датою перегляду умов вважається дата первісного визнання для цілей розрахунку подальшого знецінення, у тому числі для визначення факту значного підвищення кредитного ризику. Товариство також оцінює відповідність нового кредиту чи боргового інструмента критерію виплат виключно основної суми боргу та процентів. Будь-яка різниця між балансовою вартістю первісного активу, визнання якого припинене, та справедливою вартістю нового, суттєво модифікованого активу відображається у складі прибутку чи збитку, якщо різниця, по суті, не відноситься до операції з капіталом із власниками.
У ситуації, коли перегляд умов був викликаний фінансовими труднощами контрагента чи його неспроможністю виконати первинно узгоджені платежі, Товариство порівнює первісні та скориговані грошові потоки з активами на предмет істотної відмінності ризиків та вигод від активу внаслідок модифікації умови договору. Якщо ризики і вигоди не змінюються, істотна відмінність модифікованого активу від первісного активу відсутня, і його модифікація не призводить до припинення визнання. Товариство здійснює перерахунок валової балансової вартості шляхом дисконтування модифікованих грошових потоків за договором за первісною ефективною процентною ставкою (чи за ефективною процентною ставкою, скоригованою з урахуванням кредитного ризику для придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів) і визнає прибуток чи збиток від модифікації у складі прибутку чи збитку. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Знецінення фінансових активів – резерв під очікувані кредитні збитки |
На основі прогнозів Товариство оцінює очікувані кредитні збитки, пов'язані з борговими інструментами, які оцінюються за амортизованою вартістю та за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, та з ризиками, які виникають у зв'язку із зобов'язаннями щодо надання кредитів та договорами фінансової гарантії, для активів за договорами з покупцями. Товариство оцінює очікувані кредитні збитки і визнає чисті збитки від знецінення фінансових активів і активів за договорами з покупцями на кожну звітну дату. Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає: (i) об'єктивну і зважену з урахуванням імовірності суму, визначену шляхом оцінки діапазону можливих результатів, (ii) вартість грошей у часі та (iii) всю обґрунтовану і підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнозовані майбутні економічні умови, доступну на звітну дату без надмірних витрат і зусиль.
Товариство має наступні види фінансових активів, по яких оцінює очікувані кредитні збитки:
- гроші та їх еквіваленти;
- торговельна дебіторська заборгованість; та
- інші фінансові активи (в тому числі поворотні фінансові допомоги, видані пов’язаним сторонам).
Товариство застосовує спрощену модель обліку знецінення щодо торговельної дебіторської заборгованості. Для інших фінансових активів Товариство застосовує “триетапну” модель обліку знецінення, основану на змінах кредитної якості після початкового визнання. Фінансовий інструмент, який не є знеціненим при первісному визнанні, класифікується як такий, що відноситься до Етапу 1. Для фінансових активів Етапу 1 очікувані кредитні збитки оцінюються за сумою, яка дорівнює частині очікуваних кредитних збитків за весь строк, що виникають внаслідок дефолтів, які можуть відбутися протягом наступних 12 місяців чи до дати погашення відповідно до договору, якщо вона настає до закінчення 12 місяців («12-місячні очікувані кредитні збитки»). Якщо Товариство ідентифікує значне підвищення кредитного ризику з моменту первісного визнання, актив переводиться в Етап 2, а очікувані кредитні збитки за цим активом оцінюються на основі очікуваних кредитних збитків за весь строк, тобто до дати погашення відповідно до договору, але з урахуванням очікуваної передоплати, якщо вона передбачена («очікувані кредитні збитки за весь строк»). Якщо Товариство визначає, що фінансовий актив є знеціненим, актив переводиться в Етап 3, і очікувані по ньому кредитні збитки оцінюються як очікувані кредитні збитки за весь строк. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Фінансові зобов'язання – класифікація та подальша оцінка |
Фінансові зобов'язання Товариства, класифіковані як фінансові зобов’язання, у подальшому оцінюються за амортизованою вартістю, крім: (i) фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток (ця класифікація застосовується до похідних фінансових інструментів, фінансових зобов'язань, утримуваних для торгівлі, інших фінансових зобов'язань, визначених як такі при первісному визнанні); та (ii) договорів фінансової гарантії та зобов'язань із надання кредитів.
Станом на дати, що представлені в цій фінансовій звітності, усі фінансові зобов’язання Товариства обліковуються за амортизованою вартістю. |
|
|
|
|
|
|
|
Фінансові активи – припинення визнання та списання
Товариство припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність або (б) Товариство передало права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклало угоду про передачу, і при цьому (i) також передало в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з володінням активами, або (ii) Товариство не передало та не залишило в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинило здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов’язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж.
Фінансові активи списуються повністю або частково, коли Товариство вичерпало всі практичні можливості щодо їх стягнення і дійшло висновку про необґрунтованість очікувань відносно відшкодування таких активів. Товариство може списати фінансові активи, щодо яких ще вживаються заходи з примусового стягнення, коли Товариство намагається стягнути суми заборгованості за договором, хоча у нього немає обґрунтованих очікувань щодо їх стягнення.
Фінансові зобов'язання – припинення визнання
Товариство припиняє визнання фінансового зобов’язання тоді і тільки тоді, коли воно врегульоване, тобто у разі погашення, анулювання або закінчення строку погашення передбаченого договором зобов’язання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання, визнання якого припинено, і сумою сплаченої винагороди та винагороди, що підлягає сплаті, визнається у складі прибутку чи збитку. |
|
|
|
|
|
|
|
| Взаємозалік фінансових інструментів |
| Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до звіту про фінансовий стан лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. При цьому право на взаємозалік (а) не повинне залежати від майбутніх подій та (б) повинне мати юридичну силу в усіх наступних обставинах: (i) у ході ведення звичайної комерційної діяльності, (ii) у разі невиконання зобов'язань за платежами (подія дефолту) та (iii) у випадку неплатоспроможності чи банкрутства. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Фінансові інструменти – рекласифікація |
| Фінансові інструменти рекласифікуються тільки у випадку, якщо змінюється бізнес-модель для управління цим портфелем у цілому. Рекласифікація проводиться перспективно з початку першого звітного періоду після зміни бізнес-моделі. Товариство не змінювало свою бізнес-модель протягом поточного та порівняльного періодів і не здійснювало рекласифікації. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Довгострокові фінансові інвестиції |
Довгострокові фінансові інвестиції в інші компанії первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість довгострокової фінансової інвестиції складається з винагороди, сплаченою за її придбання, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням довгострокової фінансової інвестиції. Сплачена винагорода зазвичай оцінюється за справедливою вартістю.
Якщо придбання довгострокової фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.
Після первісного визнання довгострокові фінансові інвестиції обліковуються за справедливою вартістю. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Запаси |
Товарно-матеріальні запаси обліковуються за меншою з двох величин: собівартістю або чистою вартістю реалізації. Вартість товарно-матеріальних запасів визначається методом стандартної ціни (для запасних частин, що відображені у складі запасів, - за середньозваженим методом). Вартість складається з вартості сировини, ціни придбання та, у відповідних випадках, прямих витрат на оплату праці та накладних витрат, понесених при приведенні запасів у їх поточний стан та місце знаходження. Чиста вартість реалізації визначається як розрахункова ціна продажу у ході нормального ведення бізнесу мінус усі розрахункові витрати на завершення виробництва та розрахункові витрати, необхідні для збуту продукції. Запасні частини представлені витратними запасними частинами, які утримуються для технічного обслуговування, відновлення або капітального ремонту обладнання.
На кожний звітний період, а за потреби, частіше керівництво Товариства аналізує та оцінює доцільність представлення запасних частин та інших аналогічних активів у складі основних засобів, інших необоротних активів або товарно-матеріальних запасів, залежно від очікуваного використання таких активів у майбутніх періодах. |
| |
|
|
|
|
|
|
Торговельна дебіторська заборгованість
Торговельна дебіторська заборгованість спочатку визнається за справедливою вартістю, а в подальшому обліковується за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки за мінусом резерву під очікувані кредитні збитки.
Передоплати та аванси видані
Передоплати обліковуються за первісною вартістю мінус резерв під знецінення. Передоплати, здійснені з метою придбання активу, включаються до балансової вартості активу після того, як Товариство отримало контроль над цим активом і якщо існує ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, пов’язані з таким активом. Інші передоплати списуються на прибуток чи збиток після отримання товарів або послуг, за які вони були здійснені. Якщо існує свідчення того, що активи, товари чи послуги, за які була здійснена передоплата, не будуть отримані, балансова вартість передоплати зменшується належним чином, і відповідний збиток від знецінення визнається у складі прибутку чи збитку за рік.
Передоплати відносяться до категорії довгострокових, якщо товари чи послуги, за які було здійснено передоплату, будуть отримані через один рік або пізніше, або якщо передоплати стосуються активу, який при початковому визнанні буде віднесений до категорії необоротних активів. При цьому передоплати за основні засоби відображаються у складі основних засобів як складова частина незавершених капітальних вкладень. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Грошові кошти та їх еквіваленти |
| Гроші та їх еквіваленти складаються з депозитів до запитання в банках та інших короткострокових високоліквідних інвестицій з первісним строком не більше трьох місяців. Гроші та їх еквіваленти відображаються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки. Суми, використання яких обмежене, виключаються зі складу грошей та їх еквівалентів при підготовці звіту про рух грошових коштів. Суми, обмеження щодо яких не дозволяють обміняти їх або використати для розрахунку по зобов’язаннях протягом, принаймні, дванадцяти місяців після звітного періоду, включаються до складу інших необоротних активів. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Зареєстрований капітал |
Зареєстрований капітал визнається за історичною вартістю.
Додатковий капітал
Додатковий капітал - це результат розрахунків з акціонерами, окрім виплати дивідендів. Перевищення справедливої вартості внесених у капітал сум над номінальною вартістю внесків учасників обліковується у складі капіталу як додатковий капітал. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Дивіденди |
| Дивіденди, оголошені та ухвалені протягом звітного періоду, вираховуються з власного капіталу у цьому періоді, а сума визнаних, але не виплачених дивідендів включається до складу поточних зобов’язань. Дивіденди, оголошені після звітної дати, але до затвердження фінансової звітності до випуску, не визнаються як зобов'язання станом на звітну дату, але розкриваються у примітках до фінансової звітності. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Забезпечення |
| Забезпечення – це зобов’язання нефінансового характеру із невизначеним строком або сумою. Резерви відображаються у фінансовій звітності, коли Товариство має теперішнє юридичне або конструктивне зобов’язання (що базується на юридичних нормах або передбачуване) у результаті минулих подій і коли існує ймовірність того, що погашення такого зобов’язання потребуватиме відтоку ресурсів цього зобов’язання можна розрахувати з достатнім рівнем точності. |
| |
|
|
|
|
|
|
Торговельна кредиторська заборгованість
Кредиторська заборгованість за основною діяльністю нараховується, якщо контрагент виконав свої зобов’язання за угодою, і визнається спочатку за справедливою вартістю, а в подальшому обліковується за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Виплати працівникам |
| Компанія сплачує передбачений законодавством єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України (ПФУ) на користь своїх працівників. Внески розраховуються як процент від поточної валової суми заробітної плати та відносяться на витрати у міру їх нарахування. Витрати на заробітну плату, єдиний соціальний внесок до ПФУ, оплачувані річні відпустки, лікарняні та премії нараховуються в тому році, в якому відповідні послуги надавались працівниками Компанії. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Позикові кошти |
| Позикові кошти спочатку визнаються за справедливою вартістю, за вирахуванням витрат, понесених на проведення операції, а в подальшому обліковуються за амортизованою вартістю із використанням методу ефективної процентної ставки. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Податок на додану вартість (ПДВ) |
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається: (а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг або (б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг залежно від того, що відбувається раніше. До податкового кредиту відносяться суми податку за отриманою та зареєстрованою в ЕРПН податкової накладної з ПДВ. Податкові органи дозволяють здійснювати розрахунки з ПДВ на основі чистої суми. ПДВ, що відноситься до операцій купівлі-продажу, відображається у звіті про фінансовий стан згорнуто і розкривається окремо у складі активів і зобов'язань. У тих випадках, коли під знецінення дебіторської заборгованості був створений резерв, збиток від знецінення обліковується за валовою сумою заборгованості, включаючи ПДВ.
Суми авансів отриманих від покупців чи сплачених постачальникам відображається в балансі в сумі за вирахуванням ПДВ, що було нараховано (або відшкодовано) Компанії. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Умовні зобов’язання та активи |
| Умовні зобов’язання не визнаються у фінансовій звітності. Інформація про них розкривається у фінансовій звітності, крім випадків, коли ймовірність відтоку ресурсів, які передбачають економічні вигоди, є незначною. Умовні активи не визнаються у фінансовій звітності. Інформація про них розкривається у випадку ймовірності притоку економічних вигід. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Справедлива вартість |
Оцінки справедливої вартості аналізуються за рівнями ієрархії справедливої вартості наступним чином: (і) перший рівень – це оцінки за цінами котирування (без застосування коригувань) на активних ринках для ідентичних активів та зобов’язань; (іі) другий рівень – це техніки оцінки з усіма суттєвими параметрами, наявними для спостереження за активами та зобов’язаннями, безпосереднім чином (тобто ціни), або опосередковано (тобто визначені на основі цін), та (ііі) третій рівень – це оцінки, які не базуються винятково на наявних на ринку даних (тобто оцінка вимагає значного застосування параметрів, за якими відсутні ринкові спостереження). При класифікації фінансових інструментів із використанням ієрархії справедливої вартості керівництво застосовує професійні судження.
Якщо у ході оцінки справедливої вартості використовуються дані з відкритих ринків, що вимагають значних коригувань, ця оцінка відповідає оцінці за Рівнем 3. Значущість даних, використаних у процесі оцінки, визначається у порівнянні з усією оціненою сумою справедливої вартості. |
| |
|
|
|
|
|
|
| 4. Основні облікові оцінки та судження при застосуванні облікової політики |
|
|
|
|
|
|
|
Товариство використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що визнаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року. Дані оцінки та пов’язані з ними припущення базуються на історичному досвіді керівництва та інших факторах, у тому числі на очікуваннях щодо майбутніх подій, які вважаються обґрунтованими за існуючих обставин. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок. Дані оцінки та пов’язані з ними припущення переглядаються на постійній основі.
Крім вказаних оцінок, керівництво також використовує певні професійні судження при застосуванні принципів облікової політики. Професійні судження, які чинять найбільш суттєвий вплив на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та оцінки, результатом яких можуть бути значні коригування балансової вартості активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року, включають:
Строки корисного використання основних засобів та активів в формі права користування
Оцінка строків корисного використання об’єктів основних засобів залежить від професійного судження керівництва, яке базується на досвіді робіт із аналогічними активами. При визначенні строків корисного використання керівництво бере до уваги умови очікуваного використання активів, їхню технологічну застарілість, фізичне зношення та умови роботи, в яких буде експлуатуватись даний актив. Строки корисного використання основних засобів переглядають принаймні раз на рік з урахуванням зазначених вище чинників і всіх інших суттєвих аспектів. Зміна кожної з вищезазначених умов або оцінок може в результаті призвести до коригування норм амортизації в майбутніх періодах.
Термін, протягом якого відбувається амортизація активів у формі права користування визначається базуючись на терміні корисного використання активу або терміні оренди, залежно від того, який з них закінчиться раніше. Оскільки можливості подовження та припинення договорів передбачені у низці договорів оренди, при визначенні терміну оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічні стимули для виконання опціону на подовження договору чи невиконання опціону на припинення договору оренди. Опціони на подовження (або періоди часу після строку, визначеного умовами опціонів на припинення оренди) включаються до строку оренди тільки у тому випадку, якщо існує достатня впевненість у тому, що договір буде подовжено (або не буде припинено). Оцінка наявності достатньої упевненості переглядається лише у разі значних подій або значних змін в обставинах, які впливають на оцінку і які Товариство може контролювати.
Розрахунок очікуваних кредитних збитків
Для розрахунку суми очікуваних кредитних збитків Товариство використовує наступний підхід:
- Для дебіторської заборгованості за основною діяльністю від третіх сторін, відповідно до спрощеного портфельного підходу згідно МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», формує матрицю знецінення, що базується на історичній інформації про дефолти та майбутніх очікуваннях Товариства.
- Для дебіторської заборгованості з внутрішніх розрахунків (дебіторської заборгованості від пов’язаних сторін), а також виданих поворотних фінансових допомог пов’язаним сторонам застосовується індивідуальний підхід до оцінки очікуваних кредитних збитків. При проведенні такої оцінки керівництво бере до уваги контрактні умови, очікувані терміни погашення та внутрішньо оцінені кредитні ризики щодо здатності Групи Данон погасити належні Товариству баланси заборгованостей.
Оцінка строків розрахунків та відшкодування залишків, що належать пов'язаним сторонам, вимагає судження. Станом на 31 грудня 2024 року та 31 грудня 2023 року Товариство вважає, що очікувані кредитні збитки на балансах дебіторської заборгованості з пов’язаними сторонами являються несуттєвими.
У випадках, коли Товариству стало відомо про суттєві зміни платоспроможності окремих контрагентів або інші причини, що ставлять під сумнів, або надають впевненості у своєчасності та/або повноті погашення заборгованості, Товариство може прийняти рішення про додаткове нарахування (зменшення) резерву під очікувані кредитні збитки. |
| |
|
|
|
|
|
|
| 5. Виправлення помилок та зміни облікових політик |
|
|
|
|
|
|
|
З метою приведення до формату подання Таксономії та у відповідності до МСФЗ, Товариством змінено форми основних звітів, послідовність й формат звітів та окремих приміток, змінено формат звіту про рух грошових коштів за непрямим методом, а також зроблено ряд рекласифікацій у звіті про фінансовий стан та звіті про фінансові результати (сукупний дохід), зокрема:
1) інші доходи та витрати рекласифіковано до інших операційних доходів/витрат відповідно (станом на 31 грудня 2023 року - "інші витрати" на суму 34 231 тисяча гривень);
2) незавершені капітальні інвестиції більше не наводяться у окремому рядку балансу та рекласифіковані в первісну вартість основних засобів із відповідним розкриттям у примітках (станом на 31 грудня 2023 року на суму 24 837 тисяч гривень);
3) аванси за основні засоби більше не наводяться у складі інших необоротних активів, а також рекласифіковані у "Основні засоби" в складі незавершених капітальних вкладень (станом на 31 грудня 2023 року на суму 36 643 тисячі гривень);
4) активи з права користування більше на наводяться у складі "Інших необоротних актиів", а виділені в окремий рядок балансу (станом на 31 грудня 2023 року на суму 16 932 тисячі гривень);
5) рядки "Дебіторська/кредиторська заборгованість з внутрішніх розрахунків" більше не наводяться в окремих рядках балансу, а рекласифіковані до відповідних рядків "Торговельна заборгованість" ( "Дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками" станом на 31 грудня 2023 року на суму 258 630 тисячі гривень), а в частині заборгованості за угодами фінансування - до рядку "Інші поточні фінансові зобов'зання" ( "Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків" станом на 31 грудня 2023 року на суму 452 267 тисяч гривень);
6) суми із рядку "Інші оборотні активи", що пов'язані з ПДВ до отримання від постачальників, рекласифіковано до дебіторської заборгованості за авансами з постачальниками (станом на 31 грудня 2023 року 14 696 тисяч гривень);
7) резервний капітал, що був сформований за рахунок нерозподіленого прибутку, більше не наводиться у балансі окремо, а включено до нерозподіленого прибутку із відповідним розкриттям у примітках (станом на 31 грудня 2023 року на суму 2 573 тисячі гривень);
8) нарахування за виплатами персоналу за відпусками та преміями рекласифіковані з поточних забезпечень до нарахованої заборгованості за виплатами персоналу (п.11 МСБО 37) (станом на 31 грудня 2023 року на суму 9 211 тисяча гривень);
|
| |
|
|
|
|
|
|
| 6. Запровадження нових або переглянутих стандартів та інтерпретацій |
|
|
|
|
|
|
|
При підготовки цієї фінансової звітності Компанією застосовано поправки до МСФЗ, які набрали чинності станом на 31 грудня 2024 року:
1) МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та Практичні рекомендації (IFRS PS) 2 «Формування суджень про суттєвість» (жовтень 2022, чинний з 01.01.2024) - щодо класифікації зобов'язань на поточні та непоточні в залежності від права протермінувати погашення зобов'язання за умови дотримання ковенант на звітну дату;
2) МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" (серпень 2023, чинний з 01.01.2024) - щодо додаткового розкриття впливу угод комерційного фінансування постачальників з фінансовими установами-третіми особами;
3) МСФЗ 16 «Оренда» (вересень 2022, чинний з 01.01.2024) - щодо обліку операцій продажу із зворотною орендою;
Вищезазначені зміни та доповнення до стандартів та тлумачень не мали значного впливу на фінансову звітність Товариства.
Товариство не планує проводити дострокове застосування нових та змінених стандартів, ефективна дата яких станом на 31.12.2024р. ще не настала, які включають:
1) МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність" та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства", «Продаж або внесок активів у угодах між інвестором та його асоційованою організацією чи спільним підприємством» (дата набуття чинності ще не визначена) - щодо обліку прибутків та збитків від операцій між інвестором та його дочірніми, асоційованими чи спільними підприємствами.
2) МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" (серпень 2023, чинний з 01.01.2025) - щодо порядку визначення обмінного курсу для неконвертованих валют.
Компанія не очікує, що застосування цих поправок матиме суттєвий вплив на фінансову звітність у майбутніх періодах.
3) МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» щодо обліку контрактів, пов’язаних з відновлюваною електроенергію (чинний з 01.01.2026);
4) Щорічні покращення МСФЗ випуск 11 (зміни до МСФЗ 10, МСФЗ 9, МСФЗ 1, МСБО 7, МСФЗ 7 – чинний з 01.1.2026)
5) МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» та МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» щодо оновлення критеріїв класифікації фінансових інструментів для врахування складних фінансових продуктів (чинний з 01.01.2026);
6) МСФЗ 18 «Подання та розкриття у фінансовій звітності» (чинний з 01.01.2027), що встановлює єдині вимоги до класифікації, подання та розкриття фінансової інформації, що включає:
• упорядкування подання фінансових звітів для забезпечення підвищеної прозорості та узгодженості.
• встановлення єдиного підходу до групування статей у звітах.
• уніфікацію форматів розкриття для покращення порівнянності фінансової звітності між компаніями.
• вимогу до розкриття суттєвих облікових політик та ключових суджень більш детально та структуровано.
• посилення вимог щодо розкриття інформації, яка є критичною для прийняття рішень користувачами фінансової звітності.
7) МСФЗ 19 «Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття», що дозволить застосовувати спрощені вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності, що спрямоване на зниження адміністративного навантаження (чинний з 01.01.2027)
8) Стандарти зі сталого розвитку МСФЗ S1 “Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації, пов’язаної зі сталий розвитком” та МСФЗ S2 “Розкриття інформації, пов’язаної з кліматом” (червень 2023 року, чинний з 01.01.2025 року) щодо розкриття інформації про ризики та можливості, пов’язані зі сталим розвитком та зміною клімату, які можуть вплинути на грошові потоки суб’єкта господарювання, доступ до фінансування або вартість капіталу в короткостроковій, середньостроковій або довгостроковій перспективі у окремому звіті про сталий розвиток.
Компанія ще досліджує вплив нових стандартів та здійснює підготовку до їх запровадження, проте, не очікує, що застосування цих поправок матиме суттєвий вплив на фінансову звітність у майбутніх періодах, крім зазначеного нижче.
Новий МСФЗ 18 «Подання та розкриття у фінансовій звітності», що випущений у квітні 2024 року, та набирає чинності з 1 січня 2027 року, визначає єдиний підхід до подання та розкриття інформації, спрямований на узгодженість і зрозумілість фінансової звітності. Компанія розробляє план переходу та очікує змін у структурі подання фінансових даних, що, своєю чергою, вимагатиме адаптації внутрішніх процесів підготовки звітності. Компанія продовжить моніторинг подальших роз'яснень та рекомендацій щодо застосування МСФЗ 18 для забезпечення його своєчасного впровадження. |
| |
|
|
|
|
|
|
| 7. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
| |
|
|
|
|
|
|
| Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за роки, що закінчилися 31 грудня 2024 року та 31 грудня 2023 року, був представлений наступним чином: |
|
|
|
|
2024 рік |
|
2023 рік |
| Дохід від реалізації готової продукції, в т.ч.: |
2,474,728
2,474,728 |
|
2,017,536
2,017,536 |
| йогурт |
|
|
|
860,222 |
|
684,772 |
| сметана |
|
|
|
490,184 |
|
449,091 |
| молоко |
|
|
|
319,200 |
|
249,644 |
| сир |
|
|
|
296,778 |
|
241,811 |
| кефір |
|
|
|
163,976 |
|
117,385 |
| ряжанка |
|
|
|
147,849 |
|
116,560 |
| вершки |
|
|
|
125,352 |
|
92,288 |
| молочний коктейль |
|
|
|
71,167 |
|
55,718 |
| інші |
|
|
|
- |
|
10,267 |
| Дохід від реалізації сировини (сухе молоко, бананове пюре, полуниця) |
42,921 |
|
68,103 |
| Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), всього |
2,517,649 |
|
2,085,639 |
|
|
|
|
|
|
|
| Переважна частина доходу була отримана від продажів пов’язаним сторонам (Примітка 34). |
|
|
|
|
|
|
|
F O R V I S M A Z A R S A U D I T L L C