| Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький Міськмолокозавод» (ПрАТ «Данон Кремез») |
|
|
|
|
|
|
|
ПРИМІТКИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЗА РІК,
ЩО ЗАКІНЧИВСЯ 31 ГРУДНЯ 2022 РОКУ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 1. Товариство та його діяльність |
| |
|
|
|
|
|
|
Повне найменування Товариства українською мовою – Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький міськмолокозавод», скорочена назва – ПрАТ «Данон Кремез» (код ЄДРПОУ 00446782), надалі «Товариство». Товариство за видом є акціонерним. Його материнським підприємством виступає ПрАТ «Галактон» (код ЄДРПОУ 00445771), адреса реєстрації 04073, Україна, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А (літера Г).
Danone S.A. – кінцевий бенефіціарний власник Групи компаній Danone, до яких входить Товариство та його материнська компанія. Основною діяльністю Danone S.A. є виробництво продуктів харчування. Окрім того, Danone S.A. відповідальний за здійснення контролю за прийняттям ключових рішень стосовно бізнесу Danone в цілому, а також є власником інтелектуальної власності, що відноситься до Групи Danone, включаючи будь-які патенти, ноу-хау та торгові марки.
Основна діяльність
Основним видом діяльності товариства є перероблення молока, виробництво масла та сиру (КВЕД 10.51). Виробничі потужності Товариства розташовані в м. Кременчук Полтавької області. Основними брендами продукції Товариства є Простонаше, Активія, Данон, Даніссімо та Веселий Пастушок. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Місцезнаходження офісу виконавчого органу Товариства |
Україна, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. лікаря О.Богаєвського, буд 14/69.
Україна, 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. лікаря О.Богаєвського, буд 14/69. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Валюта представлення |
| Ця фінансова звітність представлена у тисячах гривень, якщо не зазначено інше. |
|
|
|
|
|
|
|
| Фінансова звітність затверджується керівництвом Товариства 21 квітня 2023 року. |
| |
|
|
|
|
|
|
| 2. Умови, в яких працює Товариство |
|
|
|
|
|
|
|
Починаючи з кінця 2021 року, політична ситуація в Україні характеризувалась нестабільністю, що була викликана ескалацією військових сил Росії на кордоні України. З 24 лютого 2022 року звичайна діяльність була порушена початком агресивних дій з боку Росії до України та введенням спочатку надзвичайного стану, а згодом і воєнного стану по всій її території. У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово було обмежено норми ведення бізнесу, а також вільне пересування громадян та введені інші значущі обмеження, які можуть мати суттєвий вплив на організацію ведення підприємницької діяльності Товариства.
У 2022 році середній рівень інфляції склав 26,6 % у порівнянні з 7,9 % в 2021 році. Це зокрема призвело до подорожчання енергоносіїв, сировини та комплектуючих. Основною причиною прискорення інфляції залишаються прямі наслідки повномасштабної війни Росії проти України. Серед них: порушення виробництва та ланцюгів постачання, зростання виробничих витрат бізнесу, ситуативне збільшення попиту на окремі товари та послуги, а також зниження пропозиції товарів. Впливали на ціни й непрямі наслідки війни: курсові ефекти та погіршення очікувань населення та бізнесу. Для збереження контролю над інфляційними процесами Національний банк утримує облікову ставку на рівні 25%.
Завод Товариства не припиняв своєї діяльності в 2022 році. Незважаючи на складний рік повномасштабної війни та негативні економічні процеси, викликані збройною агресією російської федерації, Товариству вдалося втримати основні напрямки операційної діяльності, зберегти команду працівників, виконувати всі фінансові зобов'язання та забезпечити доступність продукції на всій території України, залучатися до благодійних ініціатив та сприяти підтримці оборони України, забезпеченню продукцією незахищених верств населення та закладів охорони здоров'я.
У 2022 році Товариство розширило свою продуктову лінійку і додатково почало випускати сирки Даніссімо.
В складних умовах війни Товариство продовжує здійснювати свою діяльність і не має наміру та потреби в ліквідації або припиненні діяльності в осяжному майбутньому. |
| |
|
|
|
|
|
|
| 3. Основні принципи облікової політики |
|
|
|
|
|
|
|
| Основа підготовки |
| Ця фінансова звітність Товариства складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності («МСФЗ»), затверджених Радою з міжнародних стандартів фінансової звітності («РМСФЗ») в редакції, розміщеній на офіційному сайті Міністерства фінансів України на дату складання цієї звітності, та інтерпретацій Комітету з Інтерпретацій Міжнародної фінансової звітності «РМСФЗ». |
Фінансова звітність станом на 31 грудня 2022 року та за 2022 рік підготовлена за принципом історичної собівартості.
Підготовка фінансової звітності відповідно до МСФЗ вимагає застосування певних важливих бухгалтерських оцінок. Вона також вимагає, щоб при застосуванні облікової політики керівництво Товариства застосовувало власні професійні судження. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності, описані у Примітці 4. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Безперервність діяльності |
Фінансова звітність складається на основі принципу безперервності діяльності, який передбачає, що Товариство буде продовжувати свою діяльність у осяжному майбутньому та буде в змозі реалізувати свої активи та виконати свої зобов’язання в ході звичайної діяльності.
Незважаючи на надзвичайний стан та геополітичні обставини, про які йдеться вище, на дату випуску цієї фінансової звітності Товариство продовжує функціонування та здійснює операції по розрахунках як і в ході звичайної діяльності. Керівництво Товариства вживає необхідні заходи для забезпечення збереження активів та безпеки своїх співробітників.
Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не було пошкоджень критично важливих активів, які перешкоджали б Товариству продовжувати діяльність. Всі активи Товариства були розташовані на територіях України, що не були окуповані та на яких не проводились бойові дії.
Оцінюючи можливий вплив наслідків воєнних дій на діяльність Товариства, керівництво вважає, що хоч і існує суттєвий ризик тимчасового призупинення господарської діяльності або скорочення операцій у короткостроковій перспективі через обставини, передбачити які наразі неможливо, Товариство має стабільний фінансовий стан та джерела отримання прибутку і постачання сировини, а отже принцип безперервності діяльності може вважатись як доречним.
Незважаючи на фактор суттєвої невизначеності, пов'язаної із війною в Україні, керівництво прогнозує наявність у Товариства достатніх ресурсів для управління діяльністю протягом наступних дванадцяти місяців з дати випуску цієї фінансової звітності. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Функціональна валюта і валюта представлення |
| Функціональною валютою Товариства є гривня - валюта первинного економічного середовища, в якому воно працює. Ця фінансова звітність представлена у гривні. Операції у всіх інших валютах, крім функціональної валюти Товариства, вважаються операціями в іноземних валютах. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Операції та розрахунки |
Монетарні активи та зобов’язання перераховуються у функціональну валюту Товариства за офіційним обмінним курсом Національного банку України (НБУ) станом на кінець кожного відповідного звітного періоду.
Прибутки і збитки від курсових різниць, що виникають у результаті розрахунків по операціях і перерахунку монетарних активів і зобов’язань у функціональну валюту Товариства за офіційними обмінними курсами гривні на кінець року, відображаються у звіті про фінансові результати (про сукупний дохід). Немонетарні статті, які оцінюються за справедливою вартістю в іноземній валюті, перераховуються за курсами обміну на дату визначення справедливої вартості. |
| Далі наведено відповідні обмінні курси: |
|
|
курс на 31 грудня 2022 року |
середній за 2022 рік |
курс на 31 грудня 2021 року |
середній курс за 2021 рік |
|
| Гривня/долар |
USD |
36.57 |
32.34 |
27.28
27.28 |
27.29 |
|
| Гривня/євро |
EUR |
38.95 |
33.98 |
30.92
30.92 |
32.31 |
|
| |
|
|
|
|
|
|
| Основні засоби |
Основні засоби обліковуються за первісною вартістю, за вирахуванням накопиченого зносу та накопичених збитків від знецінення. Первісна вартiсть об’єктiв основних засобiв включає: (а) цiну придбання, включно з імпортними митами i податками, якi не вiдшкодовуються, за вирахуванням торгових та цiнових знижок; (б) будь-якi витрати, якi безпосередньо пов’язанi iз доведенням об’єкта до мiсця розташування та приведення його у стан, необхiдний для експлуатацiї відповідно до намірів керівництва Товариства; (в) початкової оцінки витрат на демонтаж та вивезення основного засобу та відновлення території, на якій він розташований, зобов'язання щодо яких виникають в організації при придбання об'єкту або внаслідок його використання протягом певного періоду у будь-яких цілях, крім виробництва товарно-матеріальних запасів Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький міськмолокозавод» Примітки до фінансової звітності – 31 грудня 2023 року В тисячах українських гривень, якщо не зазначено інше 16 протягом цього періоду. Вартість активів, побудованих самим Товариством, включає витрати на матеріали, прямі витрати на оплату праці та відповідну частину виробничих накладних витрат.
Капіталізовані витрати включають основні витрати на вдосконалення та заміну, які подовжують строк експлуатації активів або збільшують прибуток, який вони приносять. Витрати на ремонт та обслуговування, які не відповідають зазначеним вище критеріям капіталізації, відносяться на прибуток чи збиток того періоду, в якому вони понесені.
Станом на кінець кожного звітного періоду керівництво оцінює наявність ознак знецінення основних засобів. Якщо такі ознаки існують, керівництво оцінює вартість відшкодування активу як його справедливу вартість за вирахуванням витрат на вибуття або вартість використання активу, залежно від того, яка з них більша. Балансова вартість зменшується до вартості відшкодування, а збиток від знецінення визнається у складі прибутку чи збитку за рік. Збиток від знецінення активу, визнаний у попередніх роках, сторнується відповідним чином, якщо в оцінках, використаних для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за вирахуванням витрат на вибуття, відбулися зміни.
Прибутки та збитки від вибуття активів визначаються шляхом порівняння надходжень від вибуття та балансової вартості активів, що вибули, і визнаються у складі прибутку чи збитку за рік.
Незавершене будiвництво включає витрати, безпосередньо пов’язанi iз будiвництвом основних засобiв, з урахуванням вiдповiдно розподiлених прямих змiнних накладних витрат, понесених пiд час будiвництва. Незавершене будівництво не амортизується. Амортизацiя незавершеного будiвництва, на основi методу, який застосовується до iнших об’єктiв основних засобiв, починається з моменту готовностi цих активiв до експлуатацiї, тобто коли вони перебувають у тому мiсцi та станi, якi необхiднi для їх використання за призначенням, визначеним керiвництвом.
Амортизація. Амортизація об’єктів основних засобів нараховується лінійним методом з метою рівномірного розподілу їх первісної вартості до ліквідаційної вартості протягом оціночного строку їх експлуатації.
Сума, яка пiдлягає амортизацiї - це первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв, за вирахуванням його лiквiдацiйної вартостi. Ліквідаційна вартість активу – це оціночна сума, яку Товариство отримало б у теперішній момент від продажу цього активу, за мінусом оціночних витрат на продаж, якби стан та строк експлуатації цього активу відповідав строку експлуатації та стану, які цей актив матиме наприкінці строку його експлуатації.
Лiквiдацiйна вартiсть, строки експлуатації та метод нарахування амортизацiї переглядаються на кiнець кожного фiнансового року. Вплив будь-яких таких змiн порiвняно з попереднiми періодами облiковується як змiна облiкової оцiнки. |
| Строки корисного використання груп основних засобів представлені в таблиці: |
| Групи основних засобів |
|
Строк корисного використання |
|
| Земельні ділянки |
|
Не амортизується |
|
| Будівлі |
|
15 - 40 років |
P15Y |
| Машини та інші |
|
4 - 15 років
4 - 15 років |
P4Y
P4Y |
| |
|
|
|
|
|
|
| Нематеріальні активи |
Нематеріальні активи Товариства мають кінцевий термін використання та включають переважно капіталізоване програмне забезпечення.
Комп'ютерне програмне забезпечення. Придбані ліцензії на комп'ютерне програмне забезпечення капіталізуються на основі витрат, понесених на придбання та введення в експлуатацію відповідного програмного забезпечення. Ці витрати амортизуються на прямолінійний основi протягом їх розрахункового строку корисного використання.
Cтрок корисного використання нематеріальних активів становить:
- для ліцензії на SAP (включаючи капіталізовані витрати на доопрацювання), інших ліцензій та програмних продуктів та їх використання - 3-7 років.
Витрати, пов'язані з розробкою або обслуговуванням комп'ютерних програм, визнаються у складі витрат того періоду, в якому вони були понесені.
У разі знецінення нематеріальних активів, їхня балансова вартість зменшується до вартості використання чи справедливої вартості за мінусом витрат на вибуття, залежно від того, яка з них більша. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Визнання інвестиційної нерухомості |
До інвестиційної нерухомості Товариство відносить нерухомість (землю чи будівлі, або частину будівлі, або їх поєднання), утримувану на правах власності або згідно з угодою про фінансову оренду з метою отримання орендних платежів або збільшення вартості капіталу чи для досягнення обох цілей, а не для використання у виробництві чи при постачанні товарів, при наданні послуг чи для адміністративних цілей, або продажу в звичайному ході діяльності.
Інвестиційна нерухомість визнається як актив тоді і тільки тоді, коли: є ймовірність того, що Товариство отримає майбутні економічні вигоди, які пов’язані з цією інвестиційною нерухомістю, собівартість інвестиційної нерухомості можна достовірно оцінити.
Якщо будівлі включають одну частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та другу частину для використання у процесі діяльності Товариства або для адміністративних цілей, в бухгалтерському обліку такі частини об’єкту нерухомості оцінюються та відображаються окремо, якщо вони можуть бути продані окремо.
Первісна оцінка інвестиційної нерухомості здійснюється за собівартістю. Витрати на операцію включаються до первісної вартості. Собівартість придбаної інвестиційної нерухомості включає ціну її придбання та будь-які витрати, які безпосередньо віднесені до придбання. Безпосередньо віднесені витрати охоплюють, наприклад, винагороди за надання професійних юридичних послуг, податки, пов’язані з передачею права власності, та інші витрати на операцію.
Інвестиційна нерухомість згодом оцінюється за собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності.
Амортизація інвестиційної нерухомості нараховується у звіті про прибутки та збитки прямолінійно за прогнозним строком корисного використання окремих активів. Прогнозний строк корисного використання будівель складається у діапазоні 18-20 років. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Активи у формі права користування та зобов’язання з оренди |
Товариство має низку договорів оренди, в яких виступає орендарем. Товариство орендує офісні приміщення, складські приміщення та транспортні засоби. Договори оренди, як правило, укладаються на фіксований строк від 1 до 5 років, але передбачають можливість пролонгації. Для договорів, які містять оренду, відповідно до критеріїв МСФЗ 16 «Оренда», Товариство визнає актив з права користування та орендне зобов’язання, при цьому застосовуючи винятки (звільнення від визнання), що стосуються малоцінних активів та короткострокової оренди (що має термін менше 12 місяців). Орендні платежі, пов’язані з такими винятками, визнаються як витрати періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди.
Активи у формі права використання визнається на балансі станом на дату, коли орендований актив готовий до використання і оцінюються за первісною вартістю, яка складається з таких елементів: сума початкової оцінки орендного зобов'язання; орендні платежі, здійснені на дату початку оренди або до цієї дати за вирахуванням будь-яких матеріальних стимулів (знижок), отриманих від орендодавця; будь-які початкові прямі витрати; витрати на відновлення об'єкту оренди до стану, який вимагається умовами договорів оренди.
Термін оренди являє собою невідмовний період оренди та визначається Товариством з урахуванням таких періодів:
- термін дії договору оренди;
- періоди, які охоплюються можливістю продовження оренди у випадку, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він реалізує таку можливість;
- періоди, які охоплюється можливістю припинити дію оренди, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він не реалізує таку можливість.
При визначенні строку оренди керівництво враховує усі факти та обставини, які створюють економічний стимул використати можливість пролонгації або не використати можливість розірвання договору. Можливість пролонгації (або період після дати, на яку передбачено можливість розірвання договору) враховуються при визначенні строку оренди лише тоді, коли існує розумна впевненість у тому, що договір оренди буде пролонгований (або не буде розірваний). Ця оцінка переглядається у разі значної події або значної зміни обставин, які впливають на цю оцінку.
Для оптимізації витрат на оренду протягом строку договору Товариство у деяких випадках надає гарантію залишкової вартості обладнання, що орендується. Товариство спочатку розраховує та визнає очікувані суми до сплати за гарантіями залишкової вартості у складі орендного зобов'язання. Ці суми переглядаються та, за необхідності, коригуються станом на кінець кожного звітного періоду. Станом на кінець звітних періодів, що розкриті в фінансовій звітності, суми гарантій залишкової вартості були несуттєвими.
Актив у формі права користування амортизується прямолінійним методом протягом строку корисного використання активу або строку оренди, залежно від того, який з них є меншим. У подальшому він оцінюється за первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення з коригуваннями на переоцінку орендного зобов’язання.
Одночасно з активами з права користування Товариство визнає зобов'язання з оренди за теперішньою вартістю майбутніх орендних платежів, продисконтованих за припустимою ставкою відсотка в оренді. Оскільки таку ставку зазвичай неможливо легко визначити, Товариство застосовує ставку залучення додаткових позикових коштів.
Орендні зобов'язання включають чисту приведену вартість наступних орендних платежів: фіксовані платежі (включаючи платежі, які є по суті фіксованими) за вирахуванням будь-яких матеріальних стимулів до отримання від орендодавця; змінні орендні платежі, що розраховуються за коефіцієнтом або процентом; очікувані суми до сплати орендарем за гарантією залишкової вартості; ціна виконання опціону на придбання у разі, якщо в орендаря є розумна впевненість у виконанні цього опціону, а також виплати штрафних санкцій за розірвання договору оренди, якщо строк оренди відображає виконання опціону орендарем.
Після дати початку оренди Товариство оцінює орендне зобов’язання: 1) збільшуючи балансову вартість з метою відобразити процент за орендним зобов’язанням; 2) зменшуючи балансову вартість з метою відобразити здійснені орендні платежі; 3) переоцінюючи балансову вартість з метою відобразити будь-які переоцінки або модифікації оренди згідно вимог МСФЗ 16.
До витрат періоду потрапляють витрати на амортизацію активу з права користування (включаються до витрат операційної діяльності) та фінансові витрати на залишок зобов’язання з оренди. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Довгострокові фінансові інвестиції |
Довгострокові фінансові інвестиції в інші компанії первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість довгострокової фінансової інвестиції складається з винагороди, сплаченою за її придбання, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням довгострокової фінансової інвестиції. Сплачена винагорода зазвичай оцінюється за справедливою вартістю.
Якщо придбання довгострокової фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.
Після первісного визнання довгострокові фінансові інвестиції обліковуються за справедливою вартістю. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Знецінення нефінансових активів |
| Активи, які амортизуються, аналізуються на предмет знецінення у випадку будь-яких подій або змін обставин, які свідчать про те, що відшкодування балансової вартості активу може стати неможливим. Збиток від знецінення визнається у сумі, на яку балансова вартість активу перевищує вартість його відшкодування. Вартість відшкодування активу – це його справедлива вартість за вирахуванням витрат на вибуття або вартість використання активу, залежно від того, яка з них більша. Для оцінки знецінення активи аналізуються на найнижчому рівні, на якому існують надходження грошових коштів, незалежні від надходжень грошових коштів від інших активів (на рівні одиниць, які генерують грошові кошти). Попереднє знецінення нефінансових активів аналізується з точки зору можливого сторнування станом на кожну звітну дату. |
| |
|
|
|
|
|
|
Фінансові інструменти – основні терміни оцінки
Справедлива вартість – це ціна, яка була б отримана від продажу активу або сплачена за зобов’язанням при звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Найкращим підтвердженням справедливої вартості є ціна на активному ринку. Активний ринок – це такий ринок, на якому операції щодо активів і зобов’язань мають місце із достатньою частотою та в достатніх обсягах для того, щоб забезпечити інформацію щодо ціноутворення на поточній основі.
Амортизована вартість – це вартість при початковому визнанні фінансового інструмента мінус погашення основного боргу плюс нараховані проценти, а для фінансових активів – мінус резерв під очікувані кредитні збитки. Нараховані проценти включають амортизацію відстрочених витрат за угодою при початковому визнанні та будь-яких премій або дисконту від суми погашення із використанням методу ефективної процентної ставки. Нараховані процентні доходи та нараховані процентні витрати, в тому числі нарахований купонний дохід та амортизований дисконт або премія (у тому числі комісії, які переносяться на наступні періоди при первісному визнанні, якщо такі є), не відображаються окремо, а включаються до балансової вартості відповідних статей звіту про фінансовий стан.
Метод ефективної процентної ставки – це метод розподілу процентних доходів або процентних витрат протягом відповідного періоду з метою отримання постійної процентної ставки (ефективної процентної ставки) від балансової вартості інструмента. Ефективна процентна ставка – це процентна ставка, за якою розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (без урахування майбутніх кредитних збитків) точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну до валової балансової вартості фінансового інструменту. Премії або дисконти (якщо такі є) амортизуються протягом всього очікуваного терміну дії інструмента. Розрахунок поточної вартості включає всі комісійні та виплати, сплачені або отримані сторонами договору, що є невід’ємною частиною ефективної процентної ставки. Для активів, які є придбаними чи створеними кредитно-знеціненими (POCI) фінансовими активами при первісному визнанні, ефективна процентна ставка коригується на кредитний ризик, тобто розраховується на основі очікуваних грошових потоків при первісному визнанні, а не на основі договірних грошових потоків.
Фінансові інструменти - початкове визнання
Фінансові інструменти за справедливою вартістю через прибуток та збиток спочатку визнаються за справедливою вартістю. Всі інші фінансові інструменти спочатку обліковуються за справедливою вартістю, скоригованою на витрати, понесені на здійснення операції. Найкращим підтвердженням справедливої вартості при початковому визнанні є ціна угоди. Прибуток або збиток при початковому визнанні визнається лише у тому випадку, якщо існує різниця між справедливою вартістю та ціною угоди, підтвердженням якої можуть бути інші поточні угоди з тим самим фінансовим інструментом, що спостерігаються на ринку, або методики оцінки, які в якості базових даних використовують лише дані з відкритих ринків. Після первісного визнання щодо фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, та інвестицій у боргові інструменти, які оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, визнається резерв під очікувані кредитні збитки, що призводить до визнання бухгалтерського збитку одразу після первісного визнання активу.
Усі операції із придбання або продажу фінансових активів, що передбачають поставку протягом періоду, визначеного законодавством або традиціями ринку (угоди "звичайної" купівлі-продажу), визнаються на дату здійснення угоди, тобто на дату, коли Товариство зобов’язується здійснити поставку фінансового активу. Всі інші операції з придбання фінансових інструментів визнаються тоді, коли суб’єкт господарювання стає стороною договору про придбання фінансового інструменту.
Основними фінансовими інструментами Товариства є дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками, гроші та їх еквіваленти, поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків, інші фінансові активи та зобов’язання, що обліковуються за амортизованою вартістю. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Фінансові активи - класифікація та подальша оцінка |
Товариство класифікує фінансові активи за такими категоріями оцінки: за справедливою вартістю через прибуток та збиток, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід та за амортизованою вартістю. Класифікація та подальша оцінка боргових фінансових активів залежить від (i) бізнес-моделі Товариства для управління відповідним портфелем активів та (ii) характеристик грошових потоків за активом.
Бізнес-модель відображає спосіб, у який Товариство управляє активами з метою отримання грошових потоків: чи є метою Товариства: (i) виключно отримання передбачених договором грошових потоків від активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків»), або (ii) отримання передбачених договором грошових потоків і грошових потоків, які виникають у результаті продажу активів («утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу»), або якщо не застосовується ні пункт (i), ні пункт (ii), фінансові активи відносяться у категорію «інших» бізнес-моделей та оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток.
Якщо бізнес-модель передбачає утримання активів для отримання передбачених договором грошових потоків або для отримання передбачених договором грошових потоків і продажу, Товариство оцінює, чи являють собою грошові потоки виключно виплати основної суми боргу та процентів («тест на виплати основної суми боргу та процентів» або «SPPI-тест»). Фінансові активи із вбудованими похідними інструментами розглядаються у сукупності, щоб визначити, чи є грошові потоки по них виплатами виключно основної суми боргу та процентів. У ході такої оцінки Товариство аналізує, чи відповідають передбачені договором грошові потоки умовам базового кредитного договору, тобто проценти включають тільки відшкодування щодо кредитного ризику, вартості грошей у часі, інших ризиків базового кредитного договору та маржу прибутку.
Якщо умови договору передбачають схильність до ризику чи волатильності, які не відповідають умовам базового кредитного договору, відповідний фінансовий актив класифікується та оцінюється за справедливою вартістю через прибуток чи збиток. SPPI-тест виконується при первісному визнанні активу, а подальша переоцінка не проводиться.
Амортизована вартість розраховується із використанням методу ефективної відсоткової ставки і, для фінансових активів, вона визначається за вирахуванням будь-яких збитків від зменшення корисності. Премії і дисконти, включно з первісними витратами на здійснення операції, включаються до балансової вартості відповідного інструмента і амортизуються на основі ефективної відсоткової ставки для цього інструмента.
Товариство використовує практичний прийом, згідно з яким передбачається, що амортизована вартість фінансових активів із термінами погашення до одного року, за вирахуванням будь-яких очікуваних кредитних збитків, є їхньою номінальною вартістю. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Знецінення фінансових активів – резерв під очікувані кредитні збитки. |
На основі прогнозів Товариство оцінює очікувані кредитні збитки, пов'язані з борговими інструментами, які оцінюються за амортизованою вартістю та за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, та з ризиками, які виникають у зв'язку із зобов'язаннями щодо надання кредитів та договорами фінансової гарантії, для активів за договорами з покупцями. Товариство оцінює очікувані кредитні збитки і визнає чисті збитки від знецінення фінансових активів і активів за договорами з покупцями на кожну звітну дату. Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає: (i) об'єктивну і зважену з урахуванням імовірності суму, визначену шляхом оцінки діапазону можливих результатів, (ii) вартість грошей у часі та (iii) всю обґрунтовану і підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнозовані майбутні економічні умови, доступну на звітну дату без надмірних витрат і зусиль.
Товариство має наступні види фінансових активів, по яких оцінює очікувані кредитні збитки:
- гроші та їх еквіваленти;
- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
- дебіторська заборгованість за внутрішніми розрахунками; та
- інші фінансові активи (в тому числі довгострокові поворотні фінансові допомоги, видані пов’язаним сторонам).
Товариство застосовує спрощену модель обліку знецінення щодо дебіторської заборгованості за основною діяльністю. Для інших фінансових активів Товариство застосовує “триетапну” модель обліку знецінення, основану на змінах кредитної якості після початкового визнання. Фінансовий інструмент, який не є знеціненим при первісному визнанні, класифікується як такий, що відноситься до Етапу 1. Для фінансових активів Етапу 1 очікувані кредитні збитки оцінюються за сумою, яка дорівнює частині очікуваних кредитних збитків за весь строк, що виникають внаслідок дефолтів, які можуть відбутися протягом наступних 12 місяців чи до дати погашення відповідно до договору, якщо вона настає до закінчення 12 місяців («12-місячні очікувані кредитні збитки»). Якщо Товариство ідентифікує значне підвищення кредитного ризику з моменту первісного визнання, актив переводиться в Етап 2, а очікувані кредитні збитки за цим активом оцінюються на основі очікуваних кредитних збитків за весь строк, тобто до дати погашення відповідно до договору, але з урахуванням очікуваної передоплати, якщо вона передбачена («очікувані кредитні збитки за весь строк»). Якщо Товариство визначає, що фінансовий актив є знеціненим, актив переводиться в Етап 3, і очікувані по ньому кредитні збитки оцінюються як очікувані кредитні збитки за весь строк. |
| |
|
|
|
|
|
|
Фінансові активи – модифікація умов.
Товариство іноді переглядає або іншим чином модифікує договірні умови фінансових активів. Товариство оцінює, чи є модифікація передбачених договором грошових потоків суттєвою, та визнає різниці. Якщо модифіковані умови суттєво відрізняються, так що права на грошові потоки від первісного активу спливають, Товариство припиняє визнання первісного фінансового активу і визнає новий актив за справедливою вартістю. Датою перегляду умов вважається дата первісного визнання для цілей розрахунку подальшого знецінення, у тому числі для визначення факту значного підвищення кредитного ризику. Товариство також оцінює відповідність нового кредиту чи боргового інструмента критерію виплат виключно основної суми боргу та процентів. Будь-яка різниця між балансовою вартістю первісного активу, визнання якого припинене, та справедливою вартістю нового, суттєво модифікованого активу відображається у складі прибутку чи збитку, якщо різниця, по суті, не відноситься до операції з капіталом із власниками.
У ситуації, коли перегляд умов був викликаний фінансовими труднощами контрагента чи його неспроможністю виконати первинно узгоджені платежі, Товариство порівнює первісні та скориговані грошові потоки з активами на предмет істотної відмінності ризиків та вигод від активу внаслідок модифікації умови договору. Якщо ризики і вигоди не змінюються, істотна відмінність модифікованого активу від первісного активу відсутня, і його модифікація не призводить до припинення визнання. Товариство здійснює перерахунок валової балансової вартості шляхом дисконтування модифікованих грошових потоків за договором за первісною ефективною процентною ставкою (чи за ефективною процентною ставкою, скоригованою з урахуванням кредитного ризику для придбаних або створених кредитно-знецінених фінансових активів) і визнає прибуток чи збиток від модифікації у складі прибутку чи збитку. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Фінансові активи – припинення визнання та списання. |
Товариство припиняє визнання фінансових активів, коли (а) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність або (б) Товариство передало права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклало угоду про передачу, і при цьому (i) також передало в основному всі ризики та вигоди, пов’язані з володінням активами, або (ii) Товариство не передало та не залишило в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинило здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов’язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж.
Фінансові активи списуються повністю або частково, коли Товариство вичерпало всі практичні можливості щодо їх стягнення і дійшло висновку про необґрунтованість очікувань відносно відшкодування таких активів. Товариство може списати фінансові активи, щодо яких ще вживаються заходи з примусового стягнення, коли Товариство намагається стягнути суми заборгованості за договором, хоча у нього немає обґрунтованих очікувань щодо їх стягнення.
Фінансові зобов'язання – припинення визнання.
Товариство припиняє визнання фінансового зобов’язання тоді і тільки тоді, коли воно врегульоване, тобто у разі погашення, анулювання або закінчення строку погашення передбаченого договором зобов’язання. Різниця між балансовою вартістю фінансового зобов’язання, визнання якого припинено, і сумою сплаченої винагороди та винагороди, що підлягає сплаті, визнається у складі прибутку чи збитку. |
| |
|
|
|
|
|
|
| Фінансові зобов'язання – класифікація та подальша оцінка |
Фінансові зобов'язання Товариства, класифіковані як фінансові зобов’язання, у подальшому оцінюються за амортизованою вартістю, крім: (i) фінансових зобов'язань, які оцінюються за справедливою вартістю через прибуток чи збиток (ця класифікація застосовується до похідних фінансових інструментів, фінансових зобов'язань, утримуваних для торгівлі, інших фінансових зобов'язань, визначених як такі при первісному визнанні); та (ii) договорів фінансової гарантії та зобов'язань із надання кредитів.
Станом на дати, що представлені в цій фінансовій звітності, усі фінансові зобов’язання Товариства обліковуються за амортизованою вартістю. |
|
|
|
|
|
|
|
| Взаємозалік фінансових інструментів |
| Взаємозалік фінансових активів та зобов’язань, з подальшим включенням до звіту про фінансовий стан лише їхньої чистої суми, може здійснюватися лише у випадку існування юридично визначеного права взаємозаліку визнаних сум, коли є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов’язаннями. При цьому право на взаємозалік (а) не повинне залежати від майбутніх подій та (б) повинне мати юридичну силу в усіх наступних обставинах: (i) у ході ведення звичайної комерційної діяльності, (ii) у разі невиконання зобов'язань за платежами (подія дефолту) та (iii) у випадку неплатоспроможності чи банкрутства. |
| |
|
|
|
|
|
|
M A Z A R S U K R A I N E A U D I T C O M P A N Y L L C